ДОКУПИ!

Докупи, браття, докупи,
вже досить казати – не любі,
шукати причини безладдю,
ми прапора нашого гладдю,
дідами, що засланострельні,
об`єднані іскрометно!

Докупи, брати, докупи,
не скаже ніхто – нелюбо
дивитись на південь гарячий,
на захід спокійної вдачі,
на Луг, де прапрадіди волю
шукали у Дикому Полі.

Докупи,брати  і сестри,
позаду і Січ, і версти
із голоду і біди…
Що дітям ми хочем знайти?
Як жити повинні онуки?
Достаток! Свобода! Злука!