пʼятниця, 21 серпня 2015 р.

А правда?

Є люди, а є людці,
На жаль, 
Все частіше й частіше
На них поетичні лиця,
Яка б, здавалось, різниця?
А правда сумує проте....

неділя, 2 серпня 2015 р.

Жаль?

Хвилини принижень збагачують мозок,
Образливі миті римують рядки,
Я інколи мрію сказати все в прозу,
Та, жаль, в вихованні пробіли їдкі.

четвер, 30 липня 2015 р.

Я поза богом?

Я поза богом?
Поза, поза...?
Він забуває
Дивних - в позі -
Шукаю істину....
Немає.
Бо тільки
Бог її і знає.
А я для чогось і чомусь
У вічній логіці. Берусь
Відкинуть логіки частину.
Та чи моя у цім провина?
Південно мислю:
Хуртовина
Із сонця-променю і вітру!
І хоч кричи - я зараз витру
Частину сонця,
Та проте
Над нами Бог - як він накаже,
Така погода півднем ляже.....
А доки так пече скаженно,
Я тут пишу думки знічев`я
smile emoticon
Т.-Ф. Мілєвська

середа, 15 липня 2015 р.

Рідній по крові

Рідній по крові

М.Н.
Усе буває почасти обманом,
Подумала - весна і молода,
Та ж завірюха, здимлена туманом,
В моє вікно буває заповза....
Я думала, Снігурку запускаю -
А ти диви - у образі краси -
Яга, ні, не Ягусенька! -Яга!-
Зістарені думки і почуття,
Байдужість до весни і до природи.
Що їй Снігурка, котра розтає?
Їй головне, щоб піч і борщ для себе,
А всі навколо - істинні нетреби, -
Хіба що раптом схочеться в весну?
Яга знов усміхнеться так красиво -
І Ладо їй повірить. Чудеса?
Ні! Не надовго-"схочеться борщу-
І Ладо ніжне в тісті запечу".
Думки знічев`я
14.07.2015

пʼятниця, 19 червня 2015 р.

Засіяло країну маком

І враз подумалось,
А літо, 
Шрапнеллю
Боляче задіте,
Засіяло країну маком,
А мак - любов!
Багато маку -
Це нездоланність -
Подолати
Можливо лиш
Одну мачину!
А ми - степи,
Нас безмір - сила! -
Красива, чиста і вразлива.

10.06.2015. Т.- Ф. Мілєвська

пʼятниця, 22 травня 2015 р.

Забагато річниць, забагато

Забагато річниць, забагато,
Вишиванки вдягаєм радо
І йдемо відзначати горе,
А воно ж як глибоке море,
В чорнозем мов прикопана баба...
***
Наче вже б і пора радіти,
Тільки де ж нам усі подіти
Волновахи й майданні кулі...
Потираємо власні гулі
І йдемо відзначати горе...
*
Маки-маки небеснозорі...
С Таніа-
Флора Мілєвська

пʼятниця, 10 жовтня 2014 р.

Я вас забувала…

Я вас забувала… і вдруге, і втретє.
У тиші кімнати в уявнім портреті
Зникали всі рисочки, ямки… А очі
Я просто не бачила. Кожної ночі
Я вас забувала малюнком бароко,
Ви зникли нарешті... Здавались пророком,
А нині в уяві лиш пляма далека:
На серці ні холоду вже і ні спеки.
10.10.2014
Тетяна Мілєвська

вівторок, 7 жовтня 2014 р.

Місто дихає... (Миколаїв)

Місто дихає безлисто,
Місту тісно у намисті
Із доріг, парканів, ринків,
Місто думає про ринви
Повні теплої води.

А на колі, на Садовім,
Знову квітів буде море.

04/10/2014

неділя, 14 вересня 2014 р.

Украина

усе на пси
неси себе
неси
у жертву
безголовому
усюди
бо він не
спить
бо він
в думках
тремтить
не буду
може буду
знов не буду

із тисячі
один
до діла каже
та міцно
безголів`я
розум в`яже
ховає
в панихидному
кліше -
хіба
невже
не треба
я не знаю...
а ми в
ітаєм
і ура лиш знаєм

усе на пси
котрі
уже рази
разить мене
разить мене
разить

в якому році
на яку таку
п`яту
я наступила
і мою мету
метуть
сніги
століттями
метуть...

і де ж та
путь
мій  шлях
без тихих           
пут

і  знов
зіллють
мій відчай і одвагу
і без присяги
на Біблію
не дивлячись
в престол

ні
ти хохол
народе мій
хохол