Ти лиш прости

Не бійсь, не вір і не проси,

У серці билися листи,

Палили виразками душу,

А ти все думав: мушу, мушу

Себе спитати: в чім мета?

Чи, справді, ти тоді злітав,

Бо нині сцена - " я й земля"

До нЕстяму така німа

Із тебе не пита - зніма

Наснагу, щирості слова,

Бо ти один й вона одна,

Чи просто серія пуста,

А з нею - дика самота,

Невже вся плата отака?

Фрагмент відкритого вікна -

Раптово спека - і ядуха!

І тільки в скронях легкодухо

Складався стукіт у листи:

Ти лиш прости, прости, прости…

          ***

І бійсь! І віруй! І проси!

06.02.2012