Матіола

Забуті печалі
стривожені ноти
сьогодні примчали
і сіли навпроти
призвали на допит
кололи думками
саджали на лаву
в уламках іржавих
злинялого кольору
спогади слали
у темряві нявок
на мене пускали

чекали прокльону
зневіри і болю
та я не при силі
в могилу на схилі
думки і тривоги
як кулі злобливі
вкидати недолю
мов суп в недосолі

не з ними я в тиші
не чую не бачу
і ноти до мене
летіли незрячі
а я їх не чула
до звуків ледача

секундні розпуки
тих звуків не горе
в думках без понуки
цвіте матіола

25.01.2012

автора не знаю


ПОНУКА, и, жін.

1. Те саме, що понукання. Коники легко біжать без понуки, а сани тільки шелестять по втертій дорозі...(Володимир Гжицький, У світ.., 1960, 83).

2. Поштовх до дії; спонукання.