*** ( Згадуючи Василя Симоненка)

Задивляюсь у твої зіниці
Перехожим на своїй землі,
І вбачаю маму у світлиці
У туманно-золотій імлі.

Обіймаю крилами планету, -
Заглядаю у своє вікно -
І кажу знов синові – не треба -
Вже до нас  все сказано  було:

Є в коханні будні, є і свята,
І трояндами вино палахкотить
Тільки там, де крила розпускати
Вчила мати, відпускаючи у світ

08.01.2014

#TaniaMilewska #поезія