Мій Клон (про Коня)

Кляну клона свого Коня,
Що підміни колись не помітила:
Наче зовні і внутрішнє "я"
Співпадає, та думи озонні
Не для клонового осоння...

Заглядаю у спогади - духу
Він не мав ні на грам і дмухав
На погоду сонячну й сіно,
І на небо пресиньо-синє.
Він на хмарах ніколи не линув,
Він і риссю ніколи не мчав,
Лише тільки стояв і мовчав.

Я міняю клона на муки,
На хвилини щастя й розпуки,
І на сльози його міняю,
Тільки відчаю я не маю

Кляну клона свого коня...

03.01. 2014
#TaniaMilewska #поезія #поэзия

З НОВИМ РОКОМ!!!