кидав і відкидав…

вітряно дихав день,
плутає ранок-ніч,
мряка хвилинних ідей
кличе мене до дій.

вітряно на душі,
розум вагань не зна,
кидає-підкида,
кидає-відкида.

вітряно дихає ніч,
тисячний чую спіч,
гра у картковий «біс!»,
падає хатка вниз...

вітер мене гойдав,
кидав і підкидав…

страусом, журавлем...
краплею чи дощем,
спогадом чи життям -
спамово- повний злам...

вітер мене гойдав,
кидав і відкидав…