Візерунки життя

неділя, 11 листопада 2012 р.

Зорепад

Опубліковано Татьяна Флора Милевская о 03:36

Надіслати електронною поштою Опублікувати в блозі Поділитися в X Опублікувати у Facebook Поділитися в Pinterest

Немає коментарів:

Дописати коментар

Новіша публікація Старіша публікація Головна сторінка

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)

це я

!-- Facebook Badge START -->Tania Milewska | Создайте свою визитку

публікація

Тетяна Мілєвська
Мистецький вернісаж ФБ
Уставшая вода

Друзі

Популярные сообщения

Куди піти...

Прозора осінь Питанням просить, Питанням дико Кричить-волає, Питанням вогко Печаль долає. Ти бачиш літо? А це неправда. Я час відліту: В...
я лишь ветка

не печаль я, не ласка, не радость, не забытая кем-то сладость. не таблетка от боли любовной, не дорога удачи ровной. я лиш...
Русалка под мостом поет

Русалка под мостом поет Виспівує, чи бач, русалка, Она играет с кем-то в салки, Стрибає - треба ж – ніжна мавка, А все причиною весн...

Загальна кількість переглядів сторінки

Шукати в цьому блозі

Популярные сообщения

Куди піти...

Прозора осінь Питанням просить, Питанням дико Кричить-волає, Питанням вогко Печаль долає. Ти бачиш літо? А це неправда. Я час відліту: В...
я лишь ветка

не печаль я, не ласка, не радость, не забытая кем-то сладость. не таблетка от боли любовной, не дорога удачи ровной. я лиш...
Русалка под мостом поет

Русалка под мостом поет Виспівує, чи бач, русалка, Она играет с кем-то в салки, Стрибає - треба ж – ніжна мавка, А все причиною весн...
Спадало сонце за картину

Спадало сонце за картину, Темнішав обрій, - я сама Собі відміряла провину, Сама сказала - не вина. За обрій линули хвилинні Медведі...
Чи знаєш ти, як сильно в душу б'є безжальний дощ? Так, ніби він завжди чекав лише мене. А, як болить зимовий спокій нашого вікна Ніжно пастельний, як і твій улюблений Моне. Океан Ельзи

чи думав ти, що до дощу байдужа, він не лякає, не пройма мене, що погляд мій від болю тихо сушать слова твої, лиш спогляну Моне? я ...
вірш до картини Сальвадора Далі

роздум над картиною Сальвадора Далі "Девушка, увиденная со спины", 1925 А, може, вже мене давно нема? Полинула за лінії ...
Тичині (До Дня Народження)

Скорботна мати… така… була твоя матуся й твоя земля. Якщо зібрати докупи біль,- крізь руки сипле постійно сіль. Суворий батько – не він бі...
Хоч і різана, - душа!

Вітер раптом думку витер: літер істинних нема. Квітне штучним заповітом витинанка, й хто те зна: має душу чи немає? Просто плаче...
Місто дихає... (Миколаїв)

Місто дихає безлисто, Місту тісно у намисті Із доріг, парканів, ринків, Місто думає про ринви Повні теплої води. А на колі, на Садовім, Зно...
А что значит - друзья предают?..

А что значит - друзья предают? Может, где-то они нас зовут, Может, думают - предали мы... Это грани без истин - увы! Что тако...

Про мене

Татьяна Флора Милевская

Дивитися мій повний профіль

Мій список блогів

Translate

Архів блогу

▼ 2012 (118)
- ► квітня (17)
- ► травня (24)
- ► червня (12)
- ► липня (8)
- ► серпня (15)
- ► вересня (17)
- ► жовтня (11)
- ▼ листопада (9)
- ► грудня (5)

► 2013 (54)
- ► січня (8)
- ► лютого (8)
- ► березня (4)
- ► квітня (5)
- ► травня (4)
- ► червня (3)
- ► липня (2)
- ► серпня (2)
- ► вересня (3)
- ► жовтня (5)
- ► листопада (5)
- ► грудня (5)

► 2014 (24)
- ► січня (5)
- ► лютого (3)
- ► березня (4)
- ► квітня (4)
- ► травня (2)
- ► липня (2)
- ► серпня (1)
- ► вересня (1)
- ► жовтня (2)

► 2015 (10)
- ► травня (1)
- ► червня (1)
- ► липня (3)
- ► серпня (2)
- ► жовтня (3)

► 2016 (2)
- ► травня (1)
- ► вересня (1)

► 2017 (2)
- ► липня (2)

Головна сторінка
Листи
На відстані зими
Філологічна хмаринка

sonetart

Тема "Прості шаблони". Зображення для теми від користувача luoman. На платформі Blogger.