Холодно, холодно - воландом
В Києві вітер гуля,
Дряпає вікна і мороком
Душі слабкі укрива.
В златі і платині, злісний,
Знову, одначе, кульга,
Він відійде в потойбіччя,
Літера в дублі «ве-два».
Майстра без волі поволі
Тиха пустеля вбира,
Вкотре у київськім домі
Аннушка винна одна…
Холодно, холодно….Воланда
Варто забути… Хіба?..
Знов Маргарита над морокомРуку Тобі простяга…
|
Немає коментарів:
Дописати коментар