Десяте грудня

Убивця грудня – календар
пройшов уже одну частину,
а за вікном осіння злива
і тихий вечір сам на сам.

Сіріє день, сивіє грудень:
чи буде свято, чи не буде,
немає зачіпки-сніжини,
а краплі спогадами линуть,
лягають знову на вікно…

Тремтливо-лагідним дзвінком
стрибає вітерець по шибці
і б`є уяви аромат,
що снігопад,сосна в кімнаті
бабуся й мама тихо-радо
готують свято,зайде тато…
Життя колишнє експонатом
постало за моїм вікном...

А помаранчі вже не свято -
дитинства спогади прим`яті -
вони і я,немов розтято -
було і буде - апельсином,
лиш за вікном і нині злива...