Показ дописів із міткою осінь. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою осінь. Показати всі дописи

субота, 23 листопада 2013 р.

Коли

Ніяке щось вистрибує над очі,
Розкидує ілюзії й слова,
І де отой, хто істина, пророче
Кому і де..., та тут його нема...

Не народивсь ачи помер давно?
Немає сили молоде вино,
Ще не дограло. Хочу смаку сили:
У листопаді літню справжню зливу.

Та нині тіні істини уроком:
Не вірить осінь в тіні, жде пророка...

23.11.2013

четвер, 26 вересня 2013 р.

Захворіла осінь...

Захворіла осінь, знов грипує,
Жаром листя пихкає навколо,
Кволо посміхається: ах, люди,
Вітер заганяє у стодолу…

Цілу зиму буду тихо спати,
Розгрібати сіно у дрімоті,
Цілувати,ніжно обіймати
Літо-спогад, літо-щастя
буду…

А весною вигляну у шпарку,
Порадію сонячному блиску
І засну так солодко, як варто
Всім в чеканні зустрічі, що близько

Захворіла осінь, щось бурмочить,
Збилось листя, вже не має жару,
Усмішка змінилася на сльози.
Не красуня. І без макіяжу…

26.09.2013
Тетяна Мілєвська
Миколаїв

пʼятниця, 26 жовтня 2012 р.

Весь час у осені живу...

Весь час у осені 
живу...
Учора був політ
крізь тьму,
Сьогодні сон, життя
в кредит,
На каву вибраний
ліміт.
У шафці зернятка
із дна
Збираю в сумнівах,
однак...

Моя чи осені
вина,
Що листя впало
до вина,
Накрило істини,
провини,
А шлях мій стелиться
у зиму…

Узимку сумнівів немає...
Усе чекає...

25.10.2012

понеділок, 24 вересня 2012 р.

Суперечка




Жоржинами осінь всміхнулась в вікно,

дарує останнє у році тепло,
від щедрості сонце дозволило квіту
всі кольори райдуги взяти для цвіту.
Не жадна жоржина їх чесно ділила,
Найкращий, рожевий, для себе лишила,
Відтінки червоні і білі едваби
Поділено з друзями -осені зваби

24.09.2012




Троянда жоржині всміхнулаь: наївна,

Всі кольори Світу бувають чарівні.
Червоне і чорне - хіба не красиво?
І очі примружила ніжно й звабливо))





субота, 8 вересня 2012 р.

Осінні рими

Солодко осінь римує слова:
«сонячні квіти і срібна трава,
вітер тихенько з усім заграва,
літо плаксиво дарує права».

Солодко осінь примусить сказати,
глянь, чорнобривці навколо на чатах,
вже винограду прозорі геть грати,
сливи, глянь, сливи вже падають градом.

Солодко осінь доводить навколо
вітру чудове осіннє лиш соло,
слухай - шепоче, сміється, не плаче,
він не зимовий, жорстоко-ледачий.

Глянь, каже осінь, яскраве ярило,
сад твій і настрій усміхнено вкрило,
то ж прокидайся, попереду діло,
будь сміливішим і збудуться мрії.

Солодко осінь римує надію,
щастя, кохання і тільки про мрію
вперто говорить – « не знаю, не вмію,
хочу, бажаю, а,значить, зумію».

09.09.2012

понеділок, 14 травня 2012 р.

Танцюю осінь серед літа...


танцюю осінь серед літа Танцюю осінь серед літа,

Бо вже надходить час, зігрітий

Питанням «бути чи не бути».

Шукаю колір. Одягнути

Себе в мереживо печалі,

Аби летіти в сиві далі?

Це вже минуло. Тихий вечір

Бажає інші, ніжні речі...

У вальс, як вир! До дна, до дна!

І я танцюю ніч… одна…

30.04. 2012.
автор Тетяна Мілєвська