Показ дописів із міткою Вівальді. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Вівальді. Показати всі дописи

неділя, 25 листопада 2012 р.

кидав і відкидав…

вітряно дихав день,
плутає ранок-ніч,
мряка хвилинних ідей
кличе мене до дій.

вітряно на душі,
розум вагань не зна,
кидає-підкида,
кидає-відкида.

вітряно дихає ніч,
тисячний чую спіч,
гра у картковий «біс!»,
падає хатка вниз...

вітер мене гойдав,
кидав і підкидав…

страусом, журавлем...
краплею чи дощем,
спогадом чи життям -
спамово- повний злам...

вітер мене гойдав,
кидав і відкидав…

субота, 8 вересня 2012 р.

Осінні рими

Солодко осінь римує слова:
«сонячні квіти і срібна трава,
вітер тихенько з усім заграва,
літо плаксиво дарує права».

Солодко осінь примусить сказати,
глянь, чорнобривці навколо на чатах,
вже винограду прозорі геть грати,
сливи, глянь, сливи вже падають градом.

Солодко осінь доводить навколо
вітру чудове осіннє лиш соло,
слухай - шепоче, сміється, не плаче,
він не зимовий, жорстоко-ледачий.

Глянь, каже осінь, яскраве ярило,
сад твій і настрій усміхнено вкрило,
то ж прокидайся, попереду діло,
будь сміливішим і збудуться мрії.

Солодко осінь римує надію,
щастя, кохання і тільки про мрію
вперто говорить – « не знаю, не вмію,
хочу, бажаю, а,значить, зумію».

09.09.2012