Показ дописів із міткою поэзия. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою поэзия. Показати всі дописи

субота, 4 січня 2014 р.

Мій Клон (про Коня)





Кляну клона свого Коня,

Що підміни колись не помітила:
Наче зовні і внутрішнє "я"
Співпадає, та думи озонні
Не для клонового осоння...
фотография Патара Бачія.
Заглядаю у спогади - духу
Він не мав ні на грам і дмухав
На погоду сонячну й сіно,
І на небо пресиньо-синє.
Він на хмарах ніколи не линув,
Він і риссю ніколи не мчав,
Лише тільки стояв і мовчав.

Я міняю клона на муки,
На хвилини щастя й розпуки,
І на сльози його міняю,
Тільки відчаю я не маю

Кляну клона свого коня...

03.01. 2014
#TaniaMilewska #поезія #поэзия

З НОВИМ РОКОМ!!!

пʼятниця, 13 квітня 2012 р.

Така доля

покинута Така доля не тиха вже...

Не піднімуся більше до тебе.

Та мене уже тіше те,

Що у пам'яті в мене небо:

З голубінню тебе я бачу,

Ти не думай,

Бо я не плачу!

Повсякчас у степах безкраїх

Я політ в небеса пам'ятаю,

Як єдналися у високості...

А тепер на землі я тут, просто...

листопад, 2011
Одиночество
одиночество Одиночество.
Мгла
Без отчества,
Ненакрытый стол,
Тяжести покой.

Одиночество...
Сны, пророчества,
За окном закат -
День прошел -
Ты рад!

Одинок
Не тот
Кто один.Совьет
Для него душа
Тихо, не спеша
Место для тепла.

Хуже,
Если души,
Зависть-холод
Сушит...
Вот тогда
она
Навсегда
одна.