Показ дописів із міткою Миколаїв. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Миколаїв. Показати всі дописи

четвер, 3 липня 2014 р.

Мій сад(Миколаїв)


Миколаєву 
Мій сад -
середмістя -
тихо!
Не дихай, не дмухай:
лихо
росою на листя
стиха,
неначе воно
й не вихор, -
простенька й уїдлива
пиха
прокинеться
й диха, диха,
а потім із жмуток
вістря -
і падає тихо
листя,
не хоче, та мусить!
Після
лишає лиш плід
причалом,
зернина у нім
начало…
І дихає садом місто -
не тісно, не пісно,
не злісно.

04.07.2014.01.07

субота, 18 травня 2013 р.

Дощ (Рядки, пунктири, просто коми...)


http://maysterni.com/publication.php?id=90893
Рядки, пунктири, просто коми, 
три крапки, добре вже знайомі,
і над усим - небесна гладь,
легенько доторкнись і гладь,
ласкай веселку росянисту,
торкайся обрію;іскристі
примружить очі і вмліває,
у спеці сил уже немає..

Зіжми і витисни хмарину,
а потім простели ряднину,
вклади утомлену на ніч
під спалах свіч,
і віч-на-віч…


майже замовляння:) 17.05.2013

taniamilewska

вівторок, 19 лютого 2013 р.

Миколаїв у лютому

А в мене на носі 
усілась весна,
дзижчить і тривожить – 
така навісна.

Бажає, щоб настрій
веселий всі мали,
так я усміхнувся,
кричить, що замало.

Не хоче ні снігу, 
ні вітру; я прошу, 
ще трошечки, чуєш, -
і знову пороша…

Ридає і б`ється,
немов леопард,
коли вже, питає,
настане мій старт?

У мене на носі,
усілась весна,
кричить і ридає,
така навісна...


19.02.201

Грач вернулся! :)

субота, 15 грудня 2012 р.

Вроки





Немає снігу. Не упав!Не заглядає в двері й вікна,Ну, хай би вже і непривітно,На все погоджуся. На шал,На завірюху безпросвітну,На вітер з скалками алмазу,Де в ритмі запального джазуМороз святкує новий рік!..
Чи воду злить?.. Хто діда врік?

неділя, 2 вересня 2012 р.

Вересень. Тепло... (Миколаїв)

Вересень. Тепло.Усе навпаки.
Зелень смаколиком, квіти лукаві,
Поряд полин, ніби згірклая кава.

Вересень .Тепло. Жінки на підборах.
Світяться ніжно і ґонорово. ,
Ти не вподобав? Душею глевкий.

Вересень.Тепло. А небо без дна…
Вечора дзвін вирина, мов струна,
Може, насправді, весна затяжна?

02.09.2012

понеділок, 20 серпня 2012 р.

Миколаїв на Спаса

http://gazzete.mk.ua/archives/1690.html
Всі постійно мені говорять: «Ми тебе обожнюємо,ти особливий». Інколи я вірю і в неповторність, і в те, що з роками молодшаю навіть…
Бувають, правда, хвилини розчарування.Як от взимку, коли про мене всі забувають… Скільки не прошу топити краще, сніг прибрати — вік же…  Буває і в літню спеку… Ніхто води не піднесе… Буває…
Та все це минає, а душа  моя зберігає теплі спогади про радісні зустрічі . Свято!
Ні-ні! Не тільки свята. Але, що гріха таїти: я сам себе люблю в свято будь-коли.І тоді зникає зимова депресія чи літня спекотна туга.  В такі дні я оживаю і з задоволенням мандрую .
На Спаса все починається з церкви. Ви запитаєте — з якої?  Я поважаю всі. Такий вже вдався. У мене багато друзів.То чи маю право їх не поважати?  То ж  просто з ЦЕРКВИ.

Сьогодні я вдихаю пахощі васильків, лаванди, куштую соковиті, власноруч вирощені яблука та мед, притискаю до грудей чорнобривці. Ой, ті чорнобривці, якби не вони, сумно було б, спека. А вони сонечками поглядають на мене. Південні сонечка…
Радісну урочистість із церкви я несу туди, де сходяться всі настроєві дороги — на Радянську! Довго я нервувався, все питав, чому, нащо «Радянська»? А тепер заспокоївся.  Мо, там радились про щось?  Там і зараз «радяться»: зайти до кав`ярні чи спуститися до ріки, пробігтися магазинами?!  Тому рухаються весело і увсебіч: не ходить моєю улюбленою вулицею транспорт, не додумались поки…

Ось і подумав: а куди б його податися. І тут побачив яблука у звичайному сільському тазику,та й завернув на гостину.Прохолодно, затишно, господарі гостинні, страви смачні.

Трохи перепочив та й знову помандрував: до мене їдуть, зі мною чекають зустрічі, бо я — Миколаїв — південний, як кажуть, обласний. Трохи гордовитий( так каже львівський брат Миколаїв ) , але від того я не менш щирий.

вівторок, 12 червня 2012 р.

смальцем асфальт ...

Спека




смальцем асфальт - павутиння тріщин,
сонце_проміння таке зловіще,
музика тихого клавесина
навіть листочка не ощасливить.


12.06.2012

понеділок, 14 травня 2012 р.

У світі спеки й абрикосу

у світі спеки У світі спеки й абрикосу,
Де вишні соковите царство
В спокусах раннього покосу,
Дощів з промінням час від часу,
Де сонце й соняшник у парі,
А дві ріки злітають паром -
Буває рай, таки буває,
Якщо Господь не забуває!

22.00. 09.05. 2012
Автор Тетяна Мілєвська