Що робити ;(

Замкнуто душу
 мою,
Більше не вірю –
 стою
І  на каміння дивлюсь…

Зникли і сльози,
 і сміх,
Знову розірваний
міх
Сам зашиваю, та діри
Дуже великі.
Не в міру теє  каміння.
Одначе,
Вже назбиралось…
Ледаче
Я поглядаю
на міх:
Шити ті діри?.. Не зміг!

Знову каміння кидАю!
Жаль, не туди потрапляю…

#TaniaMilewska #поезія 

*** ( Згадуючи Василя Симоненка)

Задивляюсь у твої зіниці
Перехожим на своїй землі,
І вбачаю маму у світлиці
У туманно-золотій імлі.

Обіймаю крилами планету, -
Заглядаю у своє вікно -
І кажу знов синові – не треба -
Вже до нас  все сказано  було:

Є в коханні будні, є і свята,
І трояндами вино палахкотить
Тільки там, де крила розпускати
Вчила мати, відпускаючи у світ

08.01.2014

#TaniaMilewska #поезія

Із Різдвом Христовим!

Із Різдвом Христовим!

Щоб вам щастя квітло

Вінком калиновим,

Щоб над вашим домом

Слава панувала,

А під мирним дахом-

Любов розквітала!!!

РАДІЙТЕ ЖИТТЮ!

РАДІЙТЕ  ЖИТТЮ!!!!!!!!!!!!!!!

Мій Клон (про Коня)

Кляну клона свого Коня,
Що підміни колись не помітила:
Наче зовні і внутрішнє "я"
Співпадає, та думи озонні
Не для клонового осоння...

Заглядаю у спогади - духу
Він не мав ні на грам і дмухав
На погоду сонячну й сіно,
І на небо пресиньо-синє.
Він на хмарах ніколи не линув,
Він і риссю ніколи не мчав,
Лише тільки стояв і мовчав.

Я міняю клона на муки,
На хвилини щастя й розпуки,
І на сльози його міняю,
Тільки відчаю я не маю

Кляну клона свого коня...

03.01. 2014
#TaniaMilewska #поезія #поэзия

З НОВИМ РОКОМ!!!

Україна на нерві

усе на пси

неси себе

неси

у жертву

безголовому

усюди

бо він не

спить

бо він

в думках

тремтить

не буду

може буду

знов не буду

із тисячі

один

до діла каже

та міцно

безголів`я

розум в`яже

ховає

в панихидному

кліше -

хіба

невже

не треба

я не знаю...
а ми вітаєм
і ура лиш знаєм

усе на пси

котрі

уже рази

разить мене

разить мене

разить

в якому році

на яку таку

п`яту

я наступила

і мою мету

метуть

сніги

століттями

метуть...

і де ж та

путь

мій  шлях

без тихих           

пут

і  знов
зіллють
мій відчай і одвагу
і без присяги
на Біблію
не дивлячись
в престол

ні
ти хохол
народе мій
хохол

Ми на відстані безіменній

Ми на відстані безіменній,
Морок ночі й прихований жаль,
А я шлю тобі одкровення,
Здрастуй, таточку, не прощай.

Над вікном твоя вишня мерзне,
Хай пробачить  мене, проте,
Так  вже затишно й тепло-тепло,
Що очима твоїми цвіте.

Вже Різдвяні ступають кроки,
Та ялинка моя німа
Десь красується без тривоги
Серед лісу. А я одна.

На вишневі бруньки дивлюся,
Виглядаю узимку май,
Не сумую,живу й сміюся,
Тільки ти хоч у сни заглядай.

21.12.2013

Сублімація

Зістарилась душа моя,

Пожовкла,

Нас не єднає

Збруч,

А тиха Жовква

Піарено

Помовчує:

Міркує,

Чи вигідно-не вигідно -

Не всує...

І не кричіть,

Що півдня все вина,

Що сходу наливає хтось вина,

Що ми не патріоти,

Хто сказав?

Отой,

Хто пропіарено змовчав?..

Він тут і там,

Проукраїнський

Антивсе,

У  нього

Завжди відповідь

На все,

Та тільки

І Луганськ йому,

І  Львів

Пристанище,

Не дім,

На жаль,

Не дім.

Воландом або Дубль - V

Холодно, холодно - воландом В Києві вітер гуля, Дряпає вікна і мороком Душі слабкі укрива. В златі і платині, злісний, Знову, одначе, кульга, Він відійде в потойбіччя, Літера в дублі «ве-два». Майстра без волі поволі Тиха пустеля вбира, Вкотре у київськім домі Аннушка винна одна… Холодно, холодно….Воланда Варто забути… Хіба?.. Знов Маргарита над морокомРуку Тобі простяга…

Нужно просто верить;)