четвер, 31 травня 2012 р.

містерії нема

а дощ іде…
містерії нема,
душа болить -
вона іще жива,
немає крику -
вже ота пора,
де розуміння
вище за плачі,
а сльози…
є багато так
причин,
та їх нема,
у сутичці
з імлою,
хтось загубив,
а хтось забрав з собою.
і тільки сум,
охрещений мольбою,
неначе спадок
і відлуння літ,
все закликає, прошу, -
не мовчіть!


середа, 30 травня 2012 р.

вівторок, 29 травня 2012 р.

вірш до картини Сальвадора Далі

роздум над картиною Сальвадора Далі "Девушка, увиденная со спины", 1925
А, може, вже мене давно нема?

Полинула за лінії можливі?

То що ж тоді мене весь час пройма?

Печаль це? Біль? Чи примхи мерехтливі?..

А , може, я давно вже не живу,

Лиш органи існують на планеті?

А я весь час тону , тону...

Як інформація в системі ,,Інтернету”?

2009, весна

неділя, 27 травня 2012 р.

Могли бы вы уйти в «куда-нибудь»




Могли бы вы уйти в «куда-нибудь»,
Исчезнуть, сев на самолет печали,
И, возвратясь из самой дикой дали,
Всем рассказать, в чем жизни толк и суть?
Что все не так, и что не просто вовсе
Отмерен жизни сладостный кусок,
Кому с мясцом, кому на масле постном,
Но вот беда: нельзя наесться впрок!

27/05/2012

пʼятниця, 25 травня 2012 р.

Жінка - це вінець природи!



Жінка - це вінець природи!

Заховалась в таємницях.

Не сира зелена глиця -

Лиш краса душі і тіла.

Заболіло - не відчула.

Обманулась - не заплаче.

І на рейс "життя-кохання"

Поспішить. Така вже вдача!


 

неділя, 20 травня 2012 р.

а місяць випиває море...

а місяць

випиває море.

воно, безсиле,

довгополе,

в спокійнім бризі

йде на горе...

і зовсім тихо,

без пручання.

лиш несміливеє

зітхання...

01.20. 12.03.2012

субота, 19 травня 2012 р.

виденье


Ты лишь виденье .
Интеграл.Тебя мне
Кто-то сосчитал.

хто зна...

                                                       картина Любові Ніколаєвої
хто зна...
Вже відлітає птах…Ми прах?
Вже лист упав. Ти знав?
А ми удвох. Між двох епох.
Не падолист і не весна.
Не літо ми і не зима.
Не полетіти нам у небо.
А чи це треба?
Ось ти, ось я…
Струна…
Хто зна…


18. 05.2012.


Тетяна  Мілєвська

пʼятниця, 18 травня 2012 р.

Я нічия (споглядаючи картину Едварда Мунка)

Едвард Мунк Расставание

Я нічиясь...я просто ні-чи-я.


це не гординя -просто так буває:

душа пустельну істину пізнає -

і після цього раптом завмирає.



у нас з душею зговір тихий є:

ніхто нікому жить не заважає,

думок печалі серце не приймає,

вони вже відлетіли в сизі далі...



я нічия... я просто - нічия.

це не гординя - просто так буває.

душа вже не струна. нема печалі -

вона живе так амнезійно стало...


червень, 2011

Тетяна Мілєвська

четвер, 17 травня 2012 р.

вся кава випита до дна...

  * * * Образ твору Вся кава випита до дна,

нема ні суму, ні досади,

І знов одна іду до саду,

вся кава випита до дна...


Той сад - це спогади.Вже час

забути все, і линуть далі.

Я там покину всі печалі,

Той сад, і кава - спомин вас.

А я іду тепер вже далі.


В саду постою лиш хвилину,

і нині я тепер покину

ті спогади про вас.І каву,

що ароматом поєднала.


Вже кава випита до дна,

а смак її давно забутий...

Я кинусь до людей. Добути

смак жить без кави

і без вас!

червень, 2011
автор Тетяна Мілєвська