вівторок, 11 березня 2014 р.
субота, 8 березня 2014 р.
Борімося - поборемо
Борітеся - поборете...
Т.Шевченко
Домовчались-дослухались
До самого краю...
Чого люди чекаєте?
Що вас не впізнають,
Що сховаєте обличчя
Від сорому тихо?
І в кімнаті вже без нету
ВідсИдите лихо?
Не чекайте: не вийде!
Чужа воля в хаті
Нам розкаже чи сидіти,
Чи стіни ламати!
08.03.2014 #TaniaMilewska
понеділок, 10 лютого 2014 р.
Києву
Не розчаруюся в тобі,
Бо ти і є моя Європа,
І хто мені тут скаже проти,
Той не вслухався в жодну ноту,
Яку Михайлівська дзвіниця
Нам посилала...Ти - десниця!
Ти відчай наш і наша віра,
Натхнення, гордість, і свобода!
Тобі із нами теж роботи -
Банкрутство так давно душі
Народу рідного торкнулось,
Що ледве вже і не забулось,
Як ти ще сотню літ тому
Збирав народ свій на майдані.
Та ні! - традиції не давні! -
Вони ж бо вічні,там де Кий
На схилах долю сіяв щиро
В братерстві й рівності уміло.
І хто не знає, що жила
Європа давня тут, у нас,
Ії повернемо. Вже час
Вольнолюбивому народу
Свою приховану свободу
Піднять над берегом Дніпра:
Ти тут Європа! Ти - жила
У генах київського люду,
А це і схочеш - не забудеш!..
11/02/ Tania Milewska
Бо ти і є моя Європа,
І хто мені тут скаже проти,
Той не вслухався в жодну ноту,
Яку Михайлівська дзвіниця
Нам посилала...Ти - десниця!
Ти відчай наш і наша віра,
Натхнення, гордість, і свобода!
Тобі із нами теж роботи -
Банкрутство так давно душі
Народу рідного торкнулось,
Що ледве вже і не забулось,
Як ти ще сотню літ тому
Збирав народ свій на майдані.
Та ні! - традиції не давні! -
Вони ж бо вічні,там де Кий
На схилах долю сіяв щиро
В братерстві й рівності уміло.
І хто не знає, що жила
Європа давня тут, у нас,
Ії повернемо. Вже час
Вольнолюбивому народу
Свою приховану свободу
Піднять над берегом Дніпра:
Ти тут Європа! Ти - жила
У генах київського люду,
А це і схочеш - не забудеш!..
11/02/ Tania Milewska
Напередодні (2) (Над Києвом спалахує весна...)
Напередодні (2)
Над Києвом спалахує весна,
Її сховати більше неможливо -
І вже ота із душ претепла злива
Застрибує в каштанові дива
Вона не навісна і не пісна.
Натягнена у лютому струна
Не розрірвалась - заспівала дзвінко,
Хоч крізь красу вчуваю - гірко....гірко...
23.08. #TaniaMilewska 2014
пʼятниця, 7 лютого 2014 р.
Напередодні
Напередодні
Не все минуле й пережите
У залікову занесу,
Вже вкотре березень зустріти
Не означає у весну
Ввійти із проліском й тюльпаном:
Отож, тихенько графоманю,
Пишу рядочки, наче сію,
Навряд чи я коли прозрію:
Бо не бажаю. Прозрівати
У нашім краї - стати таттю,
Брехати, голову схиляти,
Й своє забути, проклясти,
І гніт отой щодня нести...
Отож, у березень ввійду,
Якщо дозволять. Пересуду
Минулому робить не буду,
А просто трішечки фіранки
Ще в лютому останнім ранком
Ледь привідкрию. Вишні квіти
Хай теж побачать трохи світу
08.02.2014
#Tania Milewska
Не все минуле й пережите
У залікову занесу,
Вже вкотре березень зустріти
Не означає у весну
Ввійти із проліском й тюльпаном:
Отож, тихенько графоманю,
Пишу рядочки, наче сію,
Навряд чи я коли прозрію:
Бо не бажаю. Прозрівати
У нашім краї - стати таттю,
Брехати, голову схиляти,
Й своє забути, проклясти,
І гніт отой щодня нести...
Отож, у березень ввійду,
Якщо дозволять. Пересуду
Минулому робить не буду,
А просто трішечки фіранки
Ще в лютому останнім ранком
Ледь привідкрию. Вишні квіти
Хай теж побачать трохи світу
08.02.2014
#Tania Milewska
середа, 15 січня 2014 р.
Що робити ;(
Замкнуто душу
мою,
Більше не вірю –
стою
І на каміння дивлюсь…
Зникли і сльози,
і сміх,
Знову розірваний
міх
Сам зашиваю, та діри
Дуже великі.
Не в міру теє каміння.
Одначе,
Вже назбиралось…
Ледаче
Я поглядаю
на міх:
Шити ті діри?.. Не зміг!
Знову каміння кидАю!
Жаль, не туди потрапляю…
#TaniaMilewska #поезія
середа, 8 січня 2014 р.
*** ( Згадуючи Василя Симоненка)
Задивляюсь
у твої зіниці
Перехожим на своїй землі,
І вбачаю маму у світлиці
У туманно-золотій імлі.
Обіймаю крилами планету, -
Заглядаю у своє вікно -
І кажу знов синові – не треба -
Вже до нас все сказано було:
Є в коханні будні, є і свята,
І трояндами вино палахкотить
Тільки там, де крила розпускати
Вчила мати, відпускаючи у світ
Перехожим на своїй землі,
І вбачаю маму у світлиці
У туманно-золотій імлі.
Обіймаю крилами планету, -
Заглядаю у своє вікно -
І кажу знов синові – не треба -
Вже до нас все сказано було:
Є в коханні будні, є і свята,
І трояндами вино палахкотить
Тільки там, де крила розпускати
Вчила мати, відпускаючи у світ
08.01.2014
вівторок, 7 січня 2014 р.
субота, 4 січня 2014 р.
Мій Клон (про Коня)
Кляну клона свого Коня,
Що підміни колись не помітила:
Наче зовні і внутрішнє "я"
Співпадає, та думи озонні
Не для клонового осоння...

Заглядаю у спогади - духу
Він не мав ні на грам і дмухав
На погоду сонячну й сіно,
І на небо пресиньо-синє.
Він на хмарах ніколи не линув,
Він і риссю ніколи не мчав,
Лише тільки стояв і мовчав.
Я міняю клона на муки,
На хвилини щастя й розпуки,
І на сльози його міняю,
Тільки відчаю я не маю
Кляну клона свого коня...
03.01. 2014
#TaniaMilewska #поезія #поэзия
З НОВИМ РОКОМ!!!
Підписатися на:
Дописи (Atom)




