пʼятницю, 30 листопада 2012 р.

Снігова Королева (легка сатира)


Всякого роду грубість тане, немов на вогні, під впливом щоденного читання хороших книг. 
Віктор Гюго
Залюбленість у себе Вам не тисне?
Така прегарна і розумна, звісно!
А в імені уже жорстокість стужі,
Та ластівки наївні дуже-дуже...

Обманно вірять: Білосніжка тужить…
Не варто сніг нести у душі птиці,
Там холодно без Вас! Буває криця
Люстерка льодяного так збайдужить
Без Вас, прекрасна і холодна Леді…

Та що це я, рахуєте, дале́бі
Чи Ваші вже усі зірки на небі...

Ви все будуєте свої меридіани?
Для Вас слова- не істина, а сани!

Лупаєм ту скалу!
Проте, одначе…
Ви з Півночі.
Що та скала Вам значить?


четвер, 29 листопада 2012 р.

Мене закинуло в тумани,(пісня)




Мене закинуло в тумани,
У нім живу усе життя,
А за туманами тюльпани,
А за туманами тюльпани,
Не перейшла, а раптом рани,
А раптом рани і пітьма?

Мене в тумани не просили,
Та тут  живу усе життя,
Мені б молити  сонця сили,
Мені б роси і сонцесхили,
Та я і ніч – єдине ціле,
Та ми давно єдине ціле ,
І на обох одна свіча...

Мене закинуло в тумани,
Я тут росла іще дівчам…
Та я піду, знайду тюльпани,
Вже  догорає ніч-свіча.

вівторок, 27 листопада 2012 р.

Це - все життя!

Аделі Станіславській

Печаль осіння смутком обнадіяна, 
Що ти живеш. І сумніви розвіяні! 
Он сніг у блискітках лягає на плече, 
Буває й сонце. Гріє, не пече.

Холодний вітер сирістю дібров 
Тебе проймає - ти живеш. І знов 
Душа чекає зміни і весни... 

Отак по колу, бо життя не сни: 
Любов,надія, біль, передчуття, 
Поезія в тобі - це все життя.

27.11.2012
Природа аватарка

Не нудист( пародія на пародію)


А я люблю ходити голим
(Єдина правда з напівправд)
І не люблю носити одяг,
Хоч табунець і маю авт.
Валерій Хмельницький
Я не люблю ходити голим,
Це ,достеменно, точний факт,
І не люблю дешевий одяг,
Хоч в грошах я не маю фарт.

Шукаю дочку мільйонера,
Накинув оком у партнера:
Банкірська пава, справжнє чудо,
Лиш під вінець – і гроші будуть.

Та забажала підписати
Угоду шлюбну, щоби знати,
І у труну вона з грошима,
А я з обручкою, вістимо.
контекст: http://maysterni.com/publication.php?id=84383 Валерій Хмельницький

неділю, 25 листопада 2012 р.

кидав і відкидав…

вітряно дихав день,
плутає ранок-ніч,
мряка хвилинних ідей
кличе мене до дій.

вітряно на душі,
розум вагань не зна,
кидає-підкида,
кидає-відкида.

вітряно дихає ніч,
тисячний чую спіч,
гра у картковий «біс!»,
падає хатка вниз...

вітер мене гойдав,
кидав і підкидав…

страусом, журавлем...
краплею чи дощем,
спогадом чи життям -
спамово- повний злам...

вітер мене гойдав,
кидав і відкидав…

неділю, 18 листопада 2012 р.

Солодко...(блюз)

Холодно
Падає дощ
Сіпання площ
Холодно
Лист з підошов
В хату несу
Листя й росу
Холодно
Осінь німа
Шле аніма
Холодно
В хаті пітьма
Лиш обійма
Тишу лама
Музика
Холодно
Чай на столі
Тіні на склі
Змолото
А у дощі
Молотом
Холодно?
Все що було
Змолоду

Холодно
Падає дощ
Сіпання площ
Холодно


Чай на столі
Тіні на склі
Танго в пітьміСолодко



вівторок, 13 листопада 2012 р.

не буде польоту!!!

У тебе немає
ні свята, ні пісні…
«…куди не обернусь
завіса, завіса,
роки здивувань
і обшарпаних рук,
пилюки, болота,
забутих вже мук…»

Засніжене поле,
калюжа під снігом,
ти падав обличчям,
підтримка із сміхом,
ти думаєш - боляче,
хтось, так і треба,
щоб знову у небо
лелека, лелекой…

Нога на припоні-
мотузка не ріже:
зніми і до мрії!

Та думка колише:
а, може, не треба,
а раптом болото,
під снігом,
і білим
обличчям?

Скорботно…

Зачинені двері
у душу й кімнату,
не буде польоту,
не треба вітати…

пʼятницю, 2 листопада 2012 р.

Happy Life

мій мозок дрімає, 
пітьма...
можливо, 
злегка напускна, 
мені дозволяє 
ожити, 
о, жити, як хочеться 
жити! 
в любові, не треба кохати, 
з любов`ю життя 
як свято, 
осіння обнова, весняна, 
зимова.. 
яка вже розмова, 
прийде потаємна
змова, 
нехай навіть трохи
зимова,
аби не тернова
знову.

03.11.2012